пятница, января 29, 2010

Наше щастя

Часом людина може заблукати в різних закутках своєї душі. Вона починає шукати примарного щастя, кращої долі. І зазвичай ми не помічаємо що щастя наше давно поруч з нами, але ми чомусь престали його помічяти. Береіть кохання і не блукайте в темряві сумнівів і страхів.

Чекаєм долі ми весь час -
Ту неповторну і єдину…
Серед усіх земних прикрас,
Шукаєм вірну половину.
Часом захопимося так,
Що не помітим наше щастя,
Яке немов вночі маяк -
Застерігає від нещастя.
А воно поруч біля нас,
Поки у мандрах заблукали.
Чекає на потрібний час,
Щоб його міцно обійняли.
29.01.2010

Комментариев нет: